Тести для визначення біохімічних показників сечі

Детальніше




Швидкі тести для аналізу сечі – це один з найбільш зручних та важливих засобів діагностики цілого ряду патологій організму людини. Особливе значення при їх застосуванні полягає в можливості проведення діагностики в домашніх умовах без використання спеціального обладнання, що застосовується в лікувальних закладах. Результати тестування можуть надати інформацію про стан вуглеводного обміну, стан нирок і печінки, кислотно-лужний баланс і бактеріурію.

 



Показання для проведення аналізу сечі

  • періодичний контроль за станом здоров’я
  • контроль за станом здоров’я при вагітності
  • контролю за станом захворювання, що раніше діагностувалося
  • виявлення патологічних станів організму таких як цукровий діабет; глюкозурія вагітних; інфекційні захворювання верхніх або нижніх сечовивідних шляхів; захворювання сечовивідних шляхів неінфекційного характеру; мочекам'яна хвороба та інших.


Характеристика швидких тестів

Сфера застосування

Діагностика іn vitro. Для професійного та домашнього використання

Призначення та метод діагностики

Визначення біохімічних показників сечі методом «сухої» хімії, заснованим на специфічних хімічних реакціях

Види тестів

- Одноіндикаторні (для визначення одного показника сечі)

-Мультиіндикаторні (для одночасного визначення декількох показників сечі)

Формат тестів

Герметично закрита пластикова туба зі шкалою оцінки результатів, що містить 50 або 100 діагностичних тест-смужок всередині

Тривалість тестування

Протягом 2-х хвилин

Оцінка результату

Проводиться візуально шляхом порівняння забарвлення тестових зон смужки з відповідними полями кольорової шкали, яка розміщена на етикетці тубі.

Інтенсивність забарвлення відображає рівень вмісту відповідної речовини (метаболіту) в сечі.

Зміна кольору індикатора свідчить про присутність метаболіту і вважається позитивною реакцією. Напівкількісна характеристика полягає у визначенні вмісту цих речовин (метаболітів) шляхом візуальної оцінки ступеня забарвлення реактиву.

Обмеження

Тест-смужка є напівкількісним тестом і не передбачає визначення фактичного кількісного вмісту речовини у сечі. Отримані числові характеристики мають оціночний характер і повинні бути перевірені іншими лабораторними методами.

Результати тесту повинні братися до уваги у сукупності з наявністю клінічної інформації.

Остаточне рішення у постановці діагнозу приймається тільки лікарем

Термін придатності

24 місяці з дати виготовлення.

За умови правильного зберігання після відкриття упаковки тест-смужки зберігають стабільність до закінчення терміну придатності, який вказаний на упаковці.


 

Діагностична інформація

Показник сечі

Діагностичне значення показника

Характерні патологічні стани

Глюкоза

У нормі глюкоза в сечі відсутня або виявляється в мінімальних кількостях, У здорових людей вся глюкоза після фільтрації через мембрану клубочків нирок повністю всмоктується назад у проксимальних канальцях. Глюкоза починає виділятися з сечею, якщо її рівень у крові значно підвищений, і нирки не справляються з фільтрацією. Поява глюкози у сечі (глюкозурія) є ознакою наявності патологічних процесів в організмі

цукровий діабет

гострий панкреатит

гіпертиреоїдизм

нирковий діабет

стероїдний діабет (прийом анаболіків у діабетиків)

отруєння морфіном,

стрихніном, фосфором

демпінг-синдром

синдром Кушинга інфаркт міокарда

феохромоцитома

велика травма

опіки

тубулоінтерстиціальні ураження нирок

гострий живіт

гіпертиреоїдизм

Кетони

У нормі кетони в сечі відсутні. У нормальних умовах організм переробляє і окисляє кетони до безпечних і нетоксичних продуктів, і виводить залишкову частину через повітря, шкіру з потом і сечовидільну систему. Виявлення кетонів у сечі (кетонурія) свідчить про порушення метаболічних процесів в організмі, які пов’язані з обміном вуглеводів, білків та жирів

захворювання ШКТ;

декомпенсований важкий цукровий діабет;

пухлинні утворення в надниркових або щитовидної залози,

сильне токсичне отруєння (наприклад, алкоголем або свинцем)

серйозні інфекційні захворювання, що супроводжуються сильним підвищенням температури (грип, менінгіт, туберкульоз, скарлатина)

гарячкові стани

вагітність, що супроводжується токсикозом, гормональними та іншими порушеннями

надмірні фізичні навантаження

тривале голодування надлишок у раціоні білкової їжі

стреси, сильні емоційні розлади

Білок

У нормі білок в сечі відсутній або виявляється в мінімальних кількостях, Значна кількість білка в сечі (протеїнурія) - одна з безперечних ознак порушення нормальної роботи нирок, викликаного яким-небудь захворюванням. Збільшенням кількості білка в сечі можуть супроводжуватися різні захворювання - саме вони і вважаються основною причиною появи білка в сечі.

Тимчасове підвищення білка в сечі: переохолодження тривале підвищення температури тіла інтенсивні фізичні навантаження тривалий прийом або передозування певними лікарськими засобами неправильне харчування - занадто велика кількість білка в раціоні, яке організм не здатний нормально перетравити.

Тривале підвищення білка в сечі: поликистозна хвороба нирок

запальне захворювання нирок (гострий або хронічний пієлонефрит), що виникає внаслідок або на різні види діабету

підвищений артеріальний тиск

деякі захворювання серця, серцева недостатність

ревматоїдний артрит

лейкемія

ортостатична протеїнурія

рН

рH сечі - це так званий водневий показник, який демонструє кількість іонів водню в розчині сечі. Подібний аналіз дозволяє визначити фізичні властивості сечі, а також оцінити баланс лугів і кислот, які в ній містяться. Існує безліч факторів, здатних впливати на хімічний склад сечі. рH сечі залежить від особливостей обміну речовин, типу харчування людини, від наявності будь-яких запальних хвороб видільної системи, від процесу травлення (зниження або підвищення кислотності шлунка), від прийняття деяких лікарських препаратів. Оптимальний рівень іонів водню сприяє нормальній санації сечового міхура, а також пригнічує життєдіяльність патогенних мікроорганізмів, тим самим зменшуючи ймовірність розвитку інфекційного захворювання.

У здорової людини реакція сечі коливається від слабокислої до нейтральної. Залежно від особливостей дієти рН сечі може становити 4,5 - 8,0.

Підвищення рН:

вживання в їжу рослинних і молочних продуктів, лужної мінеральної води.

підвищена кислотність шлунка і часта блювота,

інфекційні ураженнях видільної системи (цистити, пієлонефрити та інші)

хронічна ниркова недостатність

прийом деяких ліків

гіперфункція паращитовидної залози, гіпоальдостернізм і гіперкаліємія

Пониження рН:

деякі інфекційні захворюваннях видільної системи, зокрема тих, які викликані активністю мікробактерій туберкульозу та кишковою паличкою.

тривале голодування, зловживання алкоголем, сепсисі, шоковому стані, інтенсивних фізичних навантаженнях, цукровому діабеті.

прийом деяких ліків препаратів - метіоніну,

сильна діарея, уретеросігмостомія. нефротичний сидром, гіпокаліємія, множинна мієлома, цистиноз

отруєння солями важких металів

Кров

У нормі кров в сечі відсутня або виявляється в мінімальних кількостях. Кров у сечі (гематурія) може бути симптомом різних станів і це є приводом для звернення до лікаря незалежно від наявності або відсутності інших симптомів. Але сеча може фарбуватися в рожевий, червоний або коричневий колір з причин, не пов'язаних з появою в ній крові, а саме: при вживанні певних продуктів харчування ( буряка, ягоди) та продуктів, що місять харчові барвники; при вживанні певних лікарських препаратів (наприклад, рифампіцин); як домішка менструальної крові в сечі.

інфекції нирок та сечовивідних шляхів

камені в нирках або сечовому міхурі

збільшення простати

хвороби нирок (пієлонефрит та гломерулонефрит)

рак нирок, сечового міхура, або простати.

травми верхніх або нижніх відділів сечовидільної системи
хронічні захворювання та спадкові порушення, (цукровий діабет, серповидно-клітинна анемія)

захворювання печінки

порушення згортання крові

лікарські препарати: антибіотики, анальгетики, антикоагулянти
(аспірин, пеніцилін, гепарин, циклофосфамід)

Лейкоцити

У нормі лейкоцити в сечі повинні бути відсутні взагалі або бути присутніми в одиничній кількості (до п’яти клітин в полі зору). Збільшення лейкоцитів у сечі (лейкоцітоурія) є ознакою порушень функціонування сечостатевої системи та приводом звернення до лікаря. При збільшенні лейкоцитів у сечі сеча може мати неприємний запах та втрачати прозорість.

проблеми з передміхурової залозою у чоловіків;

збої в роботі серця;

запалення та інші проблеми з нирками

сечокам’яна хвороба

пухлина в нирках або сечовому міхурі

цистит

сильна травма сечового міхура або нирок

маткова кровотеча

ерозія шийки матки   інфекційні хвороби

Нітрити

У нормі нітрити в сечі повинні бути відсутні. Нітрити утворюються в сечі з нітратів (і ті й інші – сполуки азоту). Нітрати у великій кількості містяться в рослинних продуктах і потрапляють в сечовий тракт безпосередньо з крові. Вони фільтруються в нирках, а потім поступово концентруються в сечовому міхурі. Відповідальними за процес утворення нітритів є бактерії. Виявлення нітритів - індикатор активного розмноження мікробів в сечовому тракті, що свідчить про  наявність інфекції в сечовидільній системі. Зазвичай нітрити в сечі виявляють, коли починають проявлятися інші симптоми: болі, порушення сечовипускання, лихоманка. Найпоширеніша бактерія, яка викликає подібного роду інфекцію – кишкова паличка (E.coli), яка присутня в товстій кишці, шлунку, навколо ануса, і в фекаліях.

У жінок:

цистит

уретрит

пієлонефрит

У чоловіків:

аденома простати

цистит

запалення сечоводу (найчастіше в рамках сечокам’яної хвороби з приєднанням вторинної інфекції)

пієлонефрит

Питома вага

Питома вага або щільність сечі говорить про кількість речовин, які в ній були розчинені. Основними і найбільш поширеними компонентами сечі є солі і сечовина. Цей показник  є одним з найбільш важливих показників сечі, який характеризує роботу нирок, а саме їх здатність виділяти концентровану, а не розведену сечу. Нормальні природні показники середньої питомої ваги сечі дорослої людини можуть коливатися в межах 1,010-1,028. Якщо показники питомої ваги вище або нижче норми, це свідчить про наявність певних патологій в організмі.

Зниження питомої ваги:

занадто велика кількість вживаної рідини

нейрогенний діабет

нефрогенний діабет

Підвищення питомої ваги:

 гломерулонефрит

серцево-судинних захворюваннях

введення в організм маннитола або рентгеноконтрастних речовин

виведення з організму деяких ліків;

токсикоз у вагітних;

протеїнурія

Білірубін

У нормі білірубін в сечі повністю відсутній. В умовах здорового організму людини білірубін кон’югується в печінці і виноситься разом з жовчу в кишечник. Там він окислюється до уробіліногена, який потрапляє в нирки і виходить разом з сечею. Наявність білірубіну в сечі (білірубінурія) є ознакою наявності патологічних процесів у печінці та жовчних шляхах

пошкодження печінки і уповільнення її антитоксичної функції закупорка і непрохідність жовчних шляхів.

Уробіліноген

У нормі уробіліноген в сечі міститься у незначній кількості Уробіліноген – це жовчний пігмент, який утворюється в результаті процесу метаболізму білірубіну і надає сечі характерне забарвлення. Підвищення уробіліногену в сечі (уробілінурія) вказує на наявність певних патологій, які пов’язані з перевищенням вироблення печінкою білірубіну, або повільною його утилізацією. 

будь-які ураження печінки або селезінки

злоякісні або доброякісні пухлини

гемолітичної анемії

отруєння хімічними речовинами

запальні хронічні захворювання кишечника 

хронічні запори

паразити

кишкова непрохідність. 

Аскорбінова кислота

Аскорбінова кислота (вітамін С) в сечі - один з показників здоров'я організму. Норма екскреції з сечею вітаміну С становить 30 мг на добу. Вміст вітаміну менше і більше норми говорить про недостатність даної біологічно активної речовини в організмі і наявності порушень роботи внутрішніх органів. Аналіз показаний в наступних випадках:
• діагностика цинги у пацієнтів, які отримують недостатню кількість клітковини;
• виявлення концентрації в організмі у осіб, що зловживають алкоголем і палінням;
• діти грудного віку, в раціоні яких переважає коров'яче молоко; • онкологічні та інфекційні захворювання;
• часті стреси, опіки;
• порушення функціонування печінки;
• синдром мальабсорбції;
• тривале лікування інфузійними розчинами, яке не супроводжується додатковим застосуванням вітаміну С.

Низький вміст або повна відсутність:

важкі стреси;

опіки різних ступенів;

порушення роботи внутрішніх органів;

наявність ракових новоутворень.

Високий вміст:

наявність каменів у нирках;

надмірне вживання в їжу продуктів з високим вмістом вітаміну С

прийняття певних лікарських препаратів (аспірину, барбітуратів, пірамідону)